Нілоти , група родинних народів, що мешкають в басейні верхнього і середнього Нила по рр. Бахр-ель-Джебель і Собат в Республіці Судан, на території між озерами Вікторія і Рудольф в Уганді і Кенії, в Танзанії, а також в пограничних районах Республіки Заїр, Ефіопії і АРЕ. Чисельність в Республіці Судан понад 4 млн. чіл. (тут і далі оцінка на 1970), у Кенії близько 2,5 млн. чіл., у Уганді близько 2 млн. чіл., у Танзанії близько 0,3 млн. чіл., у Республіці Заїр понад 0,2 млн. чіл., у АРЕ близько 0,3 млн. чіл., у Ефіопії понад 0,1 млн. чіл. Н. говорять на нілотських мовах і володіють багатьма схожими межами матеріальної і духовної культури. По лінгвістичних ознаках Н. підрозділяються на 2 групи: 1) дінка, нуер, луо, джолуо; 2) барі, лотуко, тесо, масаї, нанді, сук, татог; крім того, до Н. інколи відносять також нубійців і гірських нубійців. Більшість Н. дотримується місцевих традиційних культів і вірувань; частина Н. (нубійці, луо) прийняла іслам. Н. дуже постраждали від работоргівлі. В кінці 19 ст єдина територія проживання Н. в результаті імперіалістичного розділу була розчленована між різними колоніальними володіннями. В Н. в значній мірі зберігаються пережитки родо-племінніх структур, лише розвиваються капіталістичних стосунків, що поступово трансформуються під впливом; це утрудняє залучення Н. у національне будівництво, гальмує проведення соціально-економічних перетворень. Основні заняття — розведення великої рогатої худоби, землеробство, рибальство і полювання.
