Нігматі Рашит (справжнє ім'я і прізвище — Рашит Нігматулліновіч Нігматуллін) [27.1(9.2) .1909, село Дінгизбай, нині Большечерніговського району області Куйбишевськой, — 13.10.1959, Уфа], башкирський радянський поет, народний поет Башкирською АССР (1959). Член КПРС з 1944. Друкувався з 1926. У 1933 вийшла збірка віршів «Вступ». У поемах «Голос історії» (1934), «Прекрасні долини Ак-іделі» (1940) і ін. збережені героїчні межі радянського народу. Образи радянських воїнів створені в кращих творах військових років: «Поема про героя» (1941), героїко-патетічна поема «Убий, син мій, фашиста!» (1942). Дорозі Комуністичної партії присвячена поема «Більшовик» (1948). Широко звучить в післявоєнній творчості Н. тема праці радянських людей (поема «Дівчина з Сакмара», 1952; збірка віршів «Слово прівета»,1955, і ін.). Виступав як драматург; писав для дітей. Перевів вигадування А. С. Пушкіна, В. В. Маяковського і ін. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Есерзер, т. 1—3, Офо, 1958—64; у русявий.(російський) пер.(переведення) — На повний голос, Уфа, 1949; Ізбр. лірика. [Предісл. М. Каріма], Уфа, 1967; Молодик, Уфа, 1969.
