Нівхи (у дореволюційній літературі — гиляки), народ, що живе в басейні нижньої течії р. Амур (Хабаровський край РРФСР) і на о. Сахалін. Чисельність 4,4 тис. чіл. (1970, перепис). Говорять на нівхськом мові . Ймовірно, Н. — прямі нащадки прадавнього неолітичного населення басейну Амура і побережжя моря Охотського. До Жовтня революції 1917 основу господарства Н. складали рибальство, морський звіробійний промисел. Єдиною домашньою твариною був собака. В Н. зберігалися значні пережитки родоплеменних стосунків. Офіційно велика частина Н. вважалася православною, але фактично у них панували древні релігійні вистави, шаманізм. За радянських часів Н. об'єднані в колгоспах, де поряд з традиційними розвиваються нові галузі господарства — землеробство, тваринництво. Є національна інтелігенція.
Літ.: Народи Сибіру, М. — Л., 1956 (літ.); Таксами Ч. М., Відродження нівхськой народності, Юж.-Сахалинск, 1959.
