Нєєдли (Nejedlý) Зденек (10.2.1878, Літомішль, — 9.3.1962, Прага), чехословацький учений і громадський діяч, музикознавець, історик, літературний критик; член Чеської академії наук і мистецтв (1907), засновник і президент (з 1952) Чехословацької АН(Академія наук). Член Комуністичної партії Чехословакії з 1929. Син композитора і педагога Р. Нєєдли. Закінчив філософський факультет Карлова університету в Празі. З 1900 доктор філософії. У 1909—39 і 1945—62 професор Карлова університету, в 1939—45 — Московського університету. Член багатьох зарубіжних наукових установ, у тому числі член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1947).
Н. одним з перших учених на Заході вітав Велику Жовтневу соціалістичну революцію в Росії. У 1921—30 видавав журнал «Вар» («Var»). Був ініціатором створення (1925) і голова суспільства культурного і економічного зближення з Нової Росією, одним з керівників Союзу друзів СРСР (заснований 1930), неодноразово приїжджав в СРСР. Сприяв створенню (1935) Чехословацького комітету дії із зміцнення світу, був головою Комітету друзів республіканської Іспанії, куди їздив в 1936 з делегацією діячів чехословацької культури. У 1939—45, під час німецько-фашистської окупації Чехословакії, знаходився в СРСР.
В народній Чехословакії в 1945—46 міністр шкіл і народного освіти, в 1946—48 міністр праці і соціального забезпечення, в лютому 1948 — січні 1953 міністр шкіл, наук і мистецтв, в січні — вересні 1953 заступник прем'єр-міністра, з вересня 1953 міністр без портфеля. З 1945 депутат Національних зборів. З 1946 член ЦК і Президії ЦК КПЧ. З 1945 голова Союзу чехословацько-радянської дружби, голова Слов'янського комітету, член Чехословацького комітету захисту світу.
Круг наукових інтересів Н. складали головним чином проблеми історії культури, древній, середньовічній, новітній історії Чехословакії. У чеській історії Н. особливо залучали два періоди: гуситський революційний рух 15 ст, в якому він бачив не лише релігійний і національний рух, але, перш за все грандіозну соціальну битву, і чеське Національне відродження кінця 18 — середини 19 вв.(століття) Праця Н. «Історія чеського народу» (т. 1, русявий.(російський) пер.(переведення) 1952) відмічений Державною премією ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка). Н. — автор книг «Ленін» (т. 1—2, 1937—38) і «Історія Радянського Союзу» (1948).
Н. — один з основоположників передової чехословацької демократичної музикознавської школи. Дослідник творчості Б. Сметани (капітальна монографія «Бедржіх Сметана», т. 1—4, 1924—33), історії чеських гуситських пісень (три книги «Історія гуситських пісень», 1904, 1907, 1913), опери національного театру; автор праць по загальній історії музики, книги «Радянська музична культура» (1936), статей про сучасних йому чехословацьких композиторів.
В роботах («Комуністи — спадкоємці великих традицій чеського народу», 1936, «Про реалізм достеменному і псевдореалізмі», 1948, «Про завдання нашої літератури», 1949) літературознавств досліджував демократичні і реалістичні традиції чеської літератури. Показав у ряді робіт суспільне значення творчості А. Ірасека, написав монографію о Б. Немцової (1927). Публікував в Чехословакії статті про російських класиків, а в СРСР — про чеську літературу.
Н. разом з радянськими ученими закладав основи марксистського слов'янознавства, виховував кадри славістів. Нагороджений 2 орденами Леніна, 3 орденами Клемента Готвальда, орденом Республіки, болгарським орденом Георгія Дімітрова.
Соч.: Sebrané spisy, sv. 1—17, 19—31, 35—51, Praha, 1948—56; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. праці, Л.—М., 1960; Статті про мистецтво, Л.—М., 1960.
Літ.: Зденек Нєєдли — видатний громадський діяч і учений. Сб., М., 1964; Červinka F., Zdeněk Nejedlý, Praha, 1969.
