Няга Штефан (Степан Тимофійович) [24.11(7.12) .1900, Кишинів, — 30.5.1951, там же], радянський композитор, піаніст і диригент, заслуженого на діяча мистецтв Молдавської РСР (1943). У 1919 закінчив музичне училище в Кишиневі (клас фп.(фортепіано) Ю. М. Гуза). У 1920 переїхав до Бухаресту, виступав з оркестром народних інструментів. Там же закінчив Академію музики і драматичного мистецтва. У 1937—39 удосконалювався в Парижі в «Еколь нормаль» (клас композиції — Н. Буланже, фортепіано — А. Корто, диригування — Ш. Мюнш). У 1940 повернувся до Молдавії. У 1940—41 і в 1944—50 викладач Кишинівської консерваторії, в 1942—44 — Московській консерваторії (евакуйованою до Саратова). З 1947 диригент симфонічного оркестру Молдавської філармонії. У 1946—48 голова правління Союзу радянських композиторів Молдавської РСР.
Н. — один з тих, що зачинають молдавської радянської професійної музики. «Поемою про Дністер» (1943) він поклав початок національному симфонізму. Автор перших національних радянських кантат (в т.ч. «25 років Молдавської РСР», 1949; Державна премія СРСР, 1950), ораторій (в т.ч. «Гімн відродження», 1951), концерту для скрипки з оркестром (1943), камерних вигадувань, романсів і хорів. Автор Державного гімну Молдавської РСР (слова Е. Н. Букова і Б. Істру, 1945). Депутат Верховної Ради Молдавської РСР 2-го і 3-го скликань. Нагороджений орденом Леніна.
Літ.: Шехтман Н. І., Штефан Няга, М., 1959; Софронов А. С., Штефан Няга, М., 1968 (літ.).
