Нушич Браніслав
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Нушич Браніслав

Нушич (Нушиħ) Браніслав (8.10.1864, Бєлград, — 19.1.1938, там же), сербський письменник, драматург, академік Сербської АН(Академія наук) (1933). Здобув юридичну освіту в Бєлградському університеті. У 1887 за сатиричну пісню «Два раби» піддався тюремному висновку. Був на дипломатичній і адміністративній службі. Займався журналістикою. У різні роки очолював народні театри в Бєлграді, Новині-саду, Ськопле, Сараєве. Писав вірші прозу, але в історію літератури увійшов перш за все як драматург. Першим твором Н. була комедія «Народний депутат» (1883, постановка 1896, опублікована 1924). Драматургія Н. початкового етапу його творчості тісно пов'язана з реалістичними традиціями сербської національної культури, а також російської літератури: комедії «Підозріла особа» (1887, постановка 1923; по мотивах «Ревізора» Н. Ст Гоголя), «Протекція» (1888), «Звичайна людина» (1899, постановка 1900) і ін., що висміювали буржуазний парламентаризм, корупцію, бюрократизм. Спад остросатірічеських мотивів намітився в п'єсах Н. 1903—14; з них найбільшим успіхом користувалася героїчна драма «Хаджі Лойя» (1908). Новим зльотом сатиричного таланту Н. сталі комедії «Пані міністр» (1929), «Містер Долар» (1932), «Засмучена сім'я» (1935), «Доктор» (1936), «Небіжчик» (1937); у них різко викриваються політика і вдачі буржуазного суспільства, тупа і злісна міщанка, його пихатість і честолюбство, фашизм, що настає. Драматургія Н. придбала світову популярність. Багато його п'єс ставляться на радянській сцені.

  Соч.: Сабрана поділа, књ. 1 —25, Београд, 1966; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1958; Комедії, М., 1956; Осляча лава. Фейлетони, розповіді, М. — Л., 1965.

  Літ.: Жуків Д., Браніслав Нушич, М., 1972; Глігоріħ Ст, Би. Нушиħ, Београд, 1964; Glišić Ст, Nušić njim sarnim, Beograd, 1966; Браніслав Нушич. Бібліографічний покажчик, М., 1965.

 

Би. Нушич.

Би. Нушич. «Дитя общини» (Загріб, 1947). Ілл. Н. Мікавака.