Носій інформації машинний, носій запису, тіло, речовина, використовувана для запису і накопичення інформації з метою безпосереднього введення її в ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Н. і. є проміжною ланкою між машиною і первинними документами, що містять числові дані, текстові матеріали, схеми, графіки і т.п.; з Н. і. можна відносно просто прочитувати інформацію і перетворювати її в електричні сигнали необхідні для роботи ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Н. і. розрізняють по фізичній структурі (магнітні, напівпровідникові, діелектричні), типові матеріалу (паперові, пластмасові, металеві, комбіновані), формі представлення даних (друкарські, рукописні, магнітні, перфораційні), принципу прочитування даних (механічні, оптичні, магнітні, електричні), конструктивного виконання (стрічкові, дискові, карткові). Інформація записується на Н. і. за допомогою зміни фізичних, хімічних або механічних властивостей середовища, що запам'ятовує (див. Запис і відтворення інформації, Пристрій, що запам'ятовує ). Прикладами широко поширених Н. і. можуть служити перфораційні карти, перфораційні стрічки, магнітні стрічки . Основні недоліки перфокарт і перфострічок — обмежена інформаційна щільність запису (до 10 2 біт на 1 см 2 ) і мала механічна міцність. Магнітні стрічки мають значно велику інформаційну щільність запису (до 10 5 біт на 1 см 2 ) і допускають багатократне використання (багатократний перезапис на одних і тих же ділянках стрічки).
Літ.: Савета Н. Н., Пристрої введення і виведення інформації універсальних електронних цифрових обчислювальних машин, М., 1971; Анісимов Би. Ст, Хом'яків До. С., Пристрої підготовки даних для електронних обчислювальних машин. М., 1972.
