Носака Сандзо (р. 30.3.1892, Хаги), діяч японського і міжнародного робочого руху. У 1917 закінчив університет Кейо (Токіо). Брав участь в діяльності робочої організації Юайкай, з 1922 працював в Японській федерації праці. Член Комуністичної партії Японії (КПЯ) з 1922. У 1924 брав участь в створенні легального органу КПЯ — Бюро по вивченню проблем промислової праці, був його керівником. У 1928 арештований, по хворобі звільнений з в'язниці в 1930. З 1930 член ЦК КПЯ. У 1931 направлений до Москви, був представником КПЯ в Комінтерні. На 7-м-коді конгресі Комінтерну (1935) вибраний член Виконкому Комінтерну (ІККИ) і член Президії ІККИ. У 1940 переїхав до Китаю, де став одним з організаторів Ліги звільнення японського народу, яка вела політіч. роботу серед японських військовополонених. У січні 1946 повернувся до Японії. На 5-м-коді з'їзді КПЯ (лютий 1946) вибраний член ЦК КПЯ, член Політбюро і Секретаріату ЦК. У червні 1950 перейшов на нелегальне положення у зв'язку із забороною американськими окупаційними властями всім член ЦК КПЯ вести політичну діяльність. На 6-ій національній конференції КПЯ (1955) вибраний член Президії і першим секретарем ЦК КПЯ. З 1958 голова ЦК КПЯ. У 1946—50 і з 1956 депутат японського парламенту.
