Норенц Вагаршак Танапетовіч (псевдонім; справжнє прізвище Еріцян) (9.9.1903, с. Шеник, нині в Туреччині, — 20.1.1973, Єреван), вірменський радянський поет, заслуженого на діяча культури Вірменської РСР (1967). Член КПРС з 1932. У 1924 закінчив вірменську семінарію Нерсисян в Тбілісі. Друкувався з 1917. Автор збірок ліричних віршів «На дорозі днів» (1925), «Друга книга» (1930), «Вірші» (1936), «дороги-дороги» (1956), поем «Вечір» (1926) «Тернова сорочка» (1959), «Заповіт століть» (1968) і ін. У 1968 опублікував книгу мемуарів «Спогаду і відгуки». Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибрані вірші, М., 1936; Вірші, М., 1957.
