Ном (від греч.(грецький) nomós — область, округ), адміністративні округи Давнього Єгипту (егип. — сепат). Кожен Н. мав політичний і релігиональний центр, військо, своє символічне зображення (герб) і богів-заступників. Адміністративний апарат Н. був підпорядкований номарху. Кількість Н. і їх площа не були постійними. У списках Н. Древнего царства (28—23 вв.(століття) до н.е.(наша ера)) в храмах фараонів Снофру і Неусерра (IV і V династій) перераховуються 37 Н. (22 у Верхньому і 15 в Нижньому Єгипті). 42 боги, присутні на суді Осиріса (у 125 главі древньо-єгипетської збірки заклинань і гімнів — «Книги мертві»), відповідають 42 Н. Нового царства (близько 1580 — близько 1070 до н.е.(наша ера)). Канонічне число 42 Н. (інколи 44) у списках греко-рімського Єгипту не відображало реального адміністративного ділення країни на нові адміністративні одиниці — міські округи.
Літ.: Стучевський І. А., Про деякі особливості структури господарства номов в Єгипті епохи Середнього царства, «Короткі повідомлення нн-та народів Азії», ст 46 — [Древній Схід], М., 1962, с. 179—187; Montet P., Géographie de l''egypt ancienne, т. 1—2, P., 1957—61.
