Новіков Олександр Олександрович [р. 6(19) .11.1900, дер.(село) Крюк, нині Нерехтського району Костромської області], радянський військовий діяч, Головний маршал авіації (1944), двічі Герою Радянського Союза (17.4.1945 і 8.9.1945). професор (1958). Член КПРС з 1920. У Червоній Армії з 1919. Учасник Громадянської війни 1918—20. Закінчив курси «Постріл» (1922) і Військову академію ним. М. В. Фрунзе (1930). З 1938 начальник штабу ВПС(військово-повітряні сили) Ленінградського військового округу, а в час радянсько-фінляндські війни 1939—40 начальник штабу ВПС(військово-повітряні сили) Північно-західного фронту. З 1940 командувач ВПС(військово-повітряні сили) Ленінградського військового округу, а після початку Великої Вітчизняної війни 1941—45 — Північного (з серпня 1941 — Ленінградського) фронту. У лютому — квітні 1942 1-й заступник командувача, в 1942—46 командувач ВПС(військово-повітряні сили) Радянський Армії (одночасно в 1942—43 заступник наркома оборони). Координував бойові дії авіації декількох фронтів. Брав участь в Ленінградській, Сталінградській, Курській битвах, в операціях по звільненню України, Білорусії, Польщі, Берлінській операції і розгромі японської армії Квантунськой. Після війни з 1953 командувач Далекою авіацією, в 1954—1955 одночасно заступник Головкому ВПС(військово-повітряні сили). З 1956 в запасі по хворобі. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 орденами Червоного Прапора, 3 орденами Суворова 1-ій мірі, орденом Кутузова 1-ої міри, орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки і медалями, а також декількома іноземними орденами.
Соч.: Реактивна техніка в транспортній авіації, Л., 1963; У піднебінні Ленінграда, М., 1970.
