Новосибірський театр «Червоний факел» , один з найбільших драматичних театрів Сибіру. Організований в 1920 в Одесі як молодіжний театр (у 1920—24 керівник Ст До. Татіщев). Багато гастролював по країні. З 1932 працює в Новосибірську. У 30—40-і рр. основою репертуару театру стала радянська драматургія: «Любов Ярова» Тренева (1932), «Мій друг» (1933), «Після балу», «Аристократи» (обидва в 1935) Погодіна, «Платон Кречет» Корнейчука (1935). Ставилися п'єси Горького «Єгор Буличов та інші» (1933), «На дні» (1936), «Вороги» (1939), А. Н. Островського — «Гроза» (1934), «Вовки і вівці» (1937).
В роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 театр працював в Прокопьевське. У 50—60-і рр. були поставлені п'єси класичної драматургії: «Вій, вітерець!» Райніса (1951), «Чайка» Чехова (1952), «Гамлет» Шекспіра (1958) і п'єси радянських драматургів — «Персональна справа» (1955), «Океан» Штейна «Барабанщица» Салинського (1959), «Знайомтеся, Балуєв» по Кожевникову (1962). Неодноразово створювалися спектаклі, присвячені Ст І. Леніну, — «Кремлівські куранти» (1940, 1956, 1959), «Третя патетична» (1959) Погодіна. Театр постійно працює з місцевими драматургами, вперше поставив п'єси В. В. Лаврентьева «Кряжеви» (1953), «Вони продовжують дорогу» («Іван Буданцев», 1956), «Ради своїх ближніх» (1961) і твору ін. драматургів. У 1943—60 художнім керівником театру була Ст П. Редліх. У трупі театру (1973): народний артист РРФСР А. Я. Покидченко, заслуженого на артиста РСФСР Г. М. Яшунський і ін. Головний режисер (з 1971) — народний артист РРФСР Ст Ст Кузьмін.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1971).
