Новожілов Віктор Валентинович [15(27) .10.1892, Харків, — 15.8.1970, Ленінград], радянський економіст, професор (1937), доктор економічних наук (1941), заслуженого на діяча науки РРФСР (1957). Закінчив Київський університет (1915). Основні праці відносяться до області статистики, економіки, промисловості, оптимального планерування і пов'язані з порівнянням витрат і результатів в народному господарстві. Для цієї мети Н. використовував сучасну економіко-математичні методи і обгрунтував необхідність при розрахунку народно-господарських витрат враховувати витрати по зворотних зв'язках, користуючись для цього нормативами ефективності ресурсів. Н. були розроблені економіко-математичні моделі, що послідовно обгрунтовують вживання нормативних коефіцієнтів ефективності, спочатку для ефективності капіталовкладень, надалі їм була розроблена модель оптимального використання всіх ресурсів виробництва і розглянута проблема визначення оптимального співвідношення капіталовкладень і вжитку, при якому досягається максимальний темп зростання продуктивності праці. За наукову розробку методів лінійного програмування і економічних моделей спільно з академіком Л. Ст Канторовічем і академіком Ст С. Немчиновим удостоєний Ленінської премії (1965).
Соч.: Вимір витрат і їх результатів в соціалістичному господарстві, в збірці: Вживання математики в економічних дослідженнях, [т. 1], М., 1959; Проблеми виміру витрат і результатів при оптимальному планеруванні, М., 1967; К. Маркс про вживання математики в економічній науці і сучасні проблеми оптимального планерування у збірці: Карл Маркс і сучасність, Л., 1970.
