Никітенко Олександр Васильович [12(24) .3.1804, село Ударовка, нині Воронежської області, — 21.7(2.8) .1877, Павловськ], російський літературний критик, історик літератури, академік Петербурзької АН(Академія наук) (1855). Син кріпака. У 1824 отримав вольну (при сприянні До. Ф. Рилєєва). Закінчив філософсько-юридичний факультет Петербурзького університету (1828); професор кафедри російської словесності (1834—64). Був членом Головного управління цензури (1860—65). У 1847—48 офіційний редактор «Сучасника» . Автор статей «Про сучасний напрям російської літератури» (1847), про творчість Ст А. Жуковського, І. А. Крилова і ін. Н. — один з попередників академічної школи в літературознавстві; його «Досвід історії російської літератури» (1845) — одна з перших спроб періодизації російської літератури, визначення її джерел і способу вивчення. Посмертно опубліковані «Моя повість про саме собі» і «Щоденник» (1888—92; окреме доповнене ізд.: «Записки і щоденник», т. 1—3, 1893) — коштовні документи по історії російської суспільної думки і літератури 1820—70-х рр.
Соч.: Думки про реалізм в літературі, СП(Збори постанов) Би, 1872; Щоденник. [Вступ. ст. І. Я. Айзенштока], т. 1—3, М., 1955—56.
Літ.: Белінський Ст Р., «Мова про критику» А. Никітенко, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 6, М., 1955; його ж, Досвід історії російської літератури, там же, т. 9, М., 1955.
