Нижній Тагіл, місто обласного підпорядкування, центр Приміського району Свердловської області РРФСР. Розташований на східному схилі Середнього Уралу, на р. Тагіл (басейн Обі) і на берегах великого ставка. Ж.-д. станція на лінії Свердловськ — Гороблагодатськая. 390 тис. жителів в 1974 (160 тис. в 1939, 338 тис. в 1959). Заснований в 1725, називатися Нижньотагільським Заводом. Зіграв значну роль в історії гірничозаводської промисловості, був центром округу, що належав заводчикам Демідовим. У 1904 в Н. Т. відбулася 1-я Уральська обл. конференція РСДРП. Радянська влада встановлена 27 грудня 1917 (9 січня 1918). Місто з 1917. По числу жителів Н. Т. займає 2-е місце в області (після Свердловська). Має 3 міських району. Крупний центр металургійної і машинобудівної промисловості Радянського Союзу. Найважливіше підприємство міста — Нижньотагільський металургійний комбінат, що використовує залізняк уральських родовищ. З машинобудівних підприємств виділяється Уральський вагонобудівний завод. Крім того, є заводи опалювального устаткування і пластмас, підприємства легкої, харчової промисловості, виробництво будматеріалів. Н. Т. отримує природний газ по газопроводу із Західного Сибіру. Педагогічний інститут, філія Уральського політехнічного інституту; машинобудівний, будівельний, гірничо-металургійний, радянської торгівлі, індустріально-педагогічні технікуми; медичне, педагогічне, музичне і прикладне мистецтва училища. Драматичний і ляльковий театри; музеї: краєзнавства і образотворчого мистецтв. Поблизу Н. Т. — радгосп овочівника. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1971).
Літ.: Нижній Тагіл. 250 років, 3 видавництва, Свердловськ, 1971.
