Нестеров Анатолій Іннокентьевіч [р. 27.10(8.11) .1895, с. Чистоостровськоє, нині Красноярського краю], радянський терапевт, академік (1950) і віце-президент (1953—57) АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР), заслуженого на діяча науки РРФСР (1946), Герою Соціалістичного Труда (1965). Член КПРС з 1946. Закінчив медичний факультет університету Томська в 1920. У 1936—1939 директор науково-дослідного клінічного інституту (Сочі) і одночасно завідуючий кафедрою ревматології Центрального інституту удосконалення лікарок (на базі цього ж інституту). У 1939—1941 директор і науковий керівник клініки Державного центрального інституту курортології (Москва), в 1941—43 професор госпітальної терапевтичної клініки Новосибірського медичного інституту, в 1944—50 директор Державного інституту фізіотерапії. З 1947 завідувач кафедрою факультетської терапії 2-го Московського медичного інституту і одночасно (1958—70) директор науково-дослідного інституту ревматизму АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР). Основні роботи по проблемах патології кровообігу, ревматизму і хвороб суглобів, курортології, військово-польової терапії. Голова Всесоюзного наукового суспільства терапевтів (з 1962), Всесоюзного ревматологічного суспільства (з 1966). Почесний член 14 зарубіжних наукових суспільств. Ленінська премія (1974). Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Клініка колагенових хвороб, 2 видавництва, М., 1966 (совм. з Я. А. Сигидіним); Ревматизм, 3 видавництва, М., 1973.
