Неріс Соломія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Неріс Соломія

Неріс (псевдонім; справжнє прізвище Бачинськайте-бучене) Соломія [4(17) .11.1904, дер.(село) Киршяй, нині Вілкавішкського району, — 7.7.1945, Москва], литовська радянська поетеса, народний поет Литовської РСР (звання привласнене посмертно в 1954). Народилася в селянській сім'ї. У 1928 закінчила Каунаський університет. Вчителювала. Друкувалася з 1923. Перші збірки віршів — «Рано вранці» (1927), «Сліди на піску» (1931). Рання лірика Н. пройнята радістю життя, світлим романтичним світовідчуванням і поряд з цим відмічена впливом символізму. Але дедалі сильніше звучить в її поезії протест проти придушення особи в буржуазному суспільстві, проти клерикалізму; поетеса звернулася до простого трудівника, чиє життя стало їй внутрішньо близькою і зрозумілою. У її ліриці намітився перехід від романтичного символізму до реалізму.

  В 1931 Н. порвала з буржуазними літературними угрупуваннями і прилучилася до антифашистських письменників, що об'єдналися довкола журналу «Трячас фронтас» («Третій фронт»). У 1931—34 її вірші з'являються в нелегальному комуністичному друці. У збірках «По льоду» (1935), що ламається, і «Демядісом зацвіту» (1938) Н. засуджує соціальну несправедливість, прославляє подвиг в ім'я щастя народу. У ці роки її поезія досягла справжньої художньої зрілості. У 1940 Н. опублікувала створену по народних мотивах поему «Егле — королева вужів».

  Після відновлення в 1940 Радянській владі в Литві Н. вибрана членом повноважної комісії Народного сейму Литовської республіки: у 1941 — депутатом Верховної Ради СРСР. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 поетеса була в евакуації, опублікувала збірки «Оспівуй, серце, життя!» (1943) і в пер.(переведення) російською мовою — «Крізь посвист куль» (1943). У 1945 вийшла збірка «Соловей не може не співати». Опублікований посмертно в 1946 в пер.(переведення) на російську мову збірка «Мій край» удостоєний Державної премії СРСР (1947). Н. переводила вигадування А. С. Пушкіна, І. С. Тургенева, М. Горького, С. Я. Маршака, Л. А. Ахматової і ін. Нагороджена орденом Вітчизняної війни 1-ої міри.

 

  Соч.: Poezija, t. 1—2, Kaunas, 1946; Raštai, t. 1—3, Vilnius, 1957; Rinktine, Shield., Vilnius, 1958; Poezija, t. 1—2, Vilnius, 1972; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вірші і поеми, М., 1953; В джерела, Вільнюс, 1967; Лірика, М., 1971.

 

  Літ.: Ростовайте Т., Поетеса литовського народу С. Неріс, М., 1957.

  Е. Ветрова-Борісов.

С. Неріс.

С. Неріс. «Білою доріжкою сонечко біжить» (Вільнюс, 1956). Ілл. Би. Демкуте.