Нейберг (Neuberg) Карл (29.7.1877, Ганновер, — 30.5.1956, Нью-Йорк), німецький біохімік, професор (1916). Освіту здобув в університетах Вюрцбурга і Берліна. У 1898—1909 працював в інституті патології; у 1920—38 директор організованого ним інституту біохімії в Берліні. У 1938 емігрував і працював спочатку в Єрусалимському університеті, потім в США (у Нью-Йорку, 1941—50). У 1906 заснував журнал «Biochemische Zeitschrift» і редагував його до 1936. Основні праці по обміну вуглеводів, бродінню, ферментам. Вивчав структуру раффінози, інозиту, фітину, розробив синтези ряду цукрів і амінокислот. Встановив ключове положення в проміжному обміні вуглеводів піровиноградної кислоти і розробив схему спиртного бродіння. Відкрив ряд ферментів (піруватдекарбоксилазу, b-глюкуронідазу і ін.), а також проміжний продукт обміну вуглеводів — фруктозо-6-фосфат (ефір Нейберга). Дотримувався ідеї спільності основних біохімічних процесів в клітках на різних рівнях розвитку життя. Іноземний член АН(Академія наук) СРСР (з 1925), член ряду ін. зарубіжних академій і наукових суспільств.
Літ.: Gottschalk A., Prof. Carl Neuberg, «Nature», 1956, v. 178, р. 722.
