Нахил , граматична категорія дієслова, що виражає відношення вмісту вислову до дійсності. У різних мовах є різне число Н. Немаркированноє (формально не виражене спеціальними ознаками) Н., що означає, що дія або стан мислиться таким, що говорить як стверджуване або заперечуване і як реальне, називається дійсним. З маркірованих Н. виділяються Н. типа умовного, якими той, що говорить виражає відношення до реальності, можливості, бажаності події, що викладається: ірреальне (неможливість події), потенційне (можливість), умовне, бажане і ін. Ін.(Древн) групу утворюють Н., при яких той, що говорить спонукає кого-небудь з учасників мовної ситуації до здійснення події, що викладається: наказове (йди!), спонукальне (піду-но я), заборонне (не палити!). Н. може виражатися особливими формами відмінювання, афіксами, просодичними засобами (наголос, тон) поєднаннями з частками і ін. У ряді мов є узгодження по Н.
