Натрошвілі Георгій Костянтинович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Натрошвілі Георгій Костянтинович

Натрошвілі Георгій Костянтинович [р. 10(23) .1.1910, сіло Земо-Мачхаані, нині Цителськаройського району], грузинський радянський письменник, літературознавець. Член КПРС з 1939. Закінчив факультет мови і літератури Тбіліського університету (1933). Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45. Друкується з 1930. Автор книг: «Творчість Давида Кладіашвілі» (1935), «Олександр Казбеги» (1949), «Давид Гурамішвілі» (1955), «Георгій Леонідзе» (1958), «Слово про Бараташвілі» (1968), збірок статей «Предки і сучасники» (1961) і «На межі двох століть» (1963). Успішно виступає як прозаїк: збірки розповідей «На Західному фронті» (1943), «Весна стояла над Іорі» (1957), «Смерть безтурботної людини» (1961, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965) і ін. Головний редактор грузинської «Літературної газети» (1943—63), журнал «Дроша» («Прапор») — з 1963. Депутат Верховної Ради Грузинської РСР 8-го скликання. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Розповіді, Тб., 1958.

 

  Літ.: Блінкова М., Весь цей світ твій!, «Дружба народів», 1966 № 8.

  Н. М. Мікава.