Насонов Арсеній Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Насонов Арсеній Миколайович

Насонов Арсеній Миколайович [15(27) .8.1898, Евпаторія, — 23.4.1965, Москва], радянський історик, фахівець з історії СРСР феодального періоду, історичної географії, джерелознавства і археографії. Син Н. Ст Насонова . Закінчив історико-філологічний факультет університету Петрограду (1922). З 1924 працював в Державному Ермітажі, в 1935—65 (з невеликими перервами) — в московській групі Історико-археологічного інституту АН(Академія наук) СРСР, перетвореного в інститут історії АН(Академія наук) СРСР. У 1940 опублікував монографію «Монголи і Русь» (1940), в 1944 — «Нариси по історії староруського літописання». Н. були досліджені і опубліковані Псковські літописи, видані Новгородський Перший літопис, Никаноровськая літопис і ін. Величезна робота була виконана Н. по обстеженню рукописів, що містять літописні тексти (виявив більше 1000 таких рукописів). У роботі «“Русськая земля” і утворення території Староруської держави» (1951) вперше прослідив процес зростання державної території середньовічної Русі і показані соціальні зрушення, які зумовили цей процес. Н. брав участь в створенні багатотомної колективної праці «Нариси історії СРСР. Період феодалізму» (ч. 1—2, 1953).

  Літ.: Пам'яті А. Н. Насонова, «Історія СРСР» 1965 № 6.