Насадка
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Насадка

Насадка в хімічній технології, тіла різної форми і розміру, службовці для заповнення робочого простору апаратів — абсорберів, колон ректифікацій і ін. з метою збільшення поверхні контакту між рідиною і газом (пором) і посилення в результаті цієї взаємодії між ними, а також вирівнювання потоків, відділення бризок, зміни характеру перемішування. У апаратах абсорбції і ректифікацій рідина тонкою плівкою покриває Н. і стікає по ній; поверхня контакту з газоподібною фазою при цьому визначається велічиной поверхні Н.

  Н. завантажують в апарати на опорні дірчасті або колосникові грати навалом або укладають в певному порядку (так звані регулярні насадки). Останній тип укладання забезпечує менший гідравлічний опір і велику пропускну спроможність апарату. Найбільш поширена кільцева Н. у вигляді тонкостінних кілець з висотою, рівною їх зовнішньому діаметру. Застосовують головним чином кільця діаметром 10—100 мм з хімічно стійких матеріалів (в основному з кераміки, рідше — сталеві кільця). Окрім кільця, застосовують і ін. види Н., наприклад порожнисті кулі з отворами, сідлоподібні вироби, спіралі, а також Н. у вигляді штампованої металевої сітки.

  Літ.: Касаткин А. Р., Основні процеси і апарати хімічної технології, 8 видавництво, М., 1971.