Наримськая заслання
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Наримськая заслання

Наримськая заслання, політичне заслання в царській Росії, на С. Томськой губернії в Наримськом краю. Виникла в 18 ст Н. с. відбували деякі декабристи, учасники Польського повстання 1863—1864 . Масова висилка в Наримський край почалася після Революції 1905—1907. Весной 1911 оформилася нелегальна організація наримських більшовиків (близько 30 чіл.). Під керівництвом Я. М. Свердлова (у Н. с. в 1911—12) і В. В. Куйбишева (у Н. с. в 1910—12) розвернулася діяльність легальних організацій політичних засланцях (споживче суспільство, бібліотека, театр і ін.), проводилося політичне навчання. У 1915 більше половини засланцях складали більшовики. В період Лютневої революції 1917 наримськие більшовики брали участь в роботі Томськом і Новониколаєвськой організацій РСДРП. Після лютого 1917 Н. с. була ліквідована.

  Літ.: Смирнов І. Н., Наримськая заслання напередодні революції, «Каторга і заслання», 1927 № 5—6; Революційний рух в Сибіру і на Далекому Сході. Сб., ст 1—2, Томськ, 1960—63.