Нарахування грошове, по радянському трудовому праву одна з форм відшкодування майнового збитку, заподіяного державі, кооперативними або суспільними організації неправильними діями або нерозпорядливістю посадових осіб. Право накладення Н. д. надано комітетам народного контролю. Порядок виробництва Н. д. визначений Правилами виробництва грошових нарахувань комітетами народного контролю від 4 серпня 1969 (СП СРСР, 1969 № 19, ст. 109). Посадові особи несуть відповідальність в порядку Н. д. за збиток, заподіяний ними, у випадках: незаконних виплат грошових коштів унаслідок неправильного вживання розцінок, приписок у вбраннях фактично невиконаних робіт, переплат по рахунках і розрахунках; незаконних виплат винагород, премій, посібників, пенсій; незаконного витрачання засобів на свята, ювілеї і банкети і т.д. Н. д. накладається у розмірі заподіяного збитку, але не зверху 3-мес. окладу посадової особи, на яку виробляється Н. д. Стягнення Н. д. здійснюється бухгалтерією підприємства (установи) із заробітної плати посадової особи щомісячно в розмірі не понад 20% його заробітної плати. Підставою для такого стягнення служить виписка з постанови комітету народного контролю.
