Напалм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Напалм

Напалм [англ. napalm, скорочення від na (phthenic acid) — нафтенова кислота і palm (itic acid) — пальмітинова кислота], горючий продукт, вживаний як запальні і вогнеметні суміші. Виходить шляхом додавання до рідкого пального (бензин, гас і ін. нафтопродукти) спеціального порошку-загусника, що складається з суміші алюмінієвих солей органічних кислот, — нафтенових, пальмітиновою і ін. Кількість загусника по відношенню до вазі пального складає для бензину (газоліну) 4—11%, консистенція отримуваного Н. варіює від в'язкої рідини до майже нетекучого холодцю. Н. легко запалав, горить повільно, виділяючи густий їдкий чорний дим (температура полум'я 900—1100°c залежно від вигляду пального), добре прилипає до приголомшуваних об'єктів, у тому числі і вертикальних поверхонь. У США розроблений на основі полістиролу новий Н. «В», що прилипає навіть до вологих поверхонь. При введенні в Н. магнію і неорганічних окислювачів температура полум'я отримуваної запальної суміші підвищується до 1600°c. Утворювані при горінні шлаки здатні пропалювати навіть металеві конструкції. Якщо до Н. додати сплави легких металів, суміш займається на меті, особливо коли мета волога або покрита снігом. Такі суміші називають супернапалмом; їх не можна гасити водою. Н. застосовуються в авіаційних бомбах, вогневих фугасах, в ранцевих (ношених) і механізованих вогнеметах запальних патронах для поразки живої сили, бойової техніки і створення пожеж. Вперше Н. був прийнятий на озброєння в армії США в 1942 і застосовувався американською авіацією під час 2-ої світової війни 1939—45, в агресивній війні проти корейського народу в 1950—53 і особливо широко — в агресії проти В'єтнаму в 1964—73.

  М. І. Простомолотов.