Надь (Nagy) Лайош (5.2.1883, Апоштаг, — 28.10.1954, Будапешт), угорський письменник. Син селянина. За освітою юрист. Член компартії Угорщини з 1945. З 1908 публікував новели, в яких критично змальовував життя буржуазної Угорщини. Співчутливо зустрів пролетарську революцію 1919. З демократичних позицій написані його фейлетони, розповіді 20—30-х рр. Н. — автор фактографічних романів «Кишкунхалом» (1934), «Три угорські міста» (1935), «Маска села» (1937), повістей «Учень» (1945), «Село» (1946). Опублікував автобіографічні романи «Бунтар» (1949). «Втікач» (1954). Премія ним. Кошута (1948).
Соч.: Pincenapió, Bdpst, 1965; Válogatott karcolatok, Bdpst, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Новели. Сост. і предісл.(передмова) І. Ліппаї, М., 1963.
Літ.: Кланіцаї Т., Саудер І., Сабольчи М., Коротка історія угорської літератури XI—XX ст, [Будапешт], 1962; Kardos P., Nagy L. élete és művei, Bdpst, 1958.
