Набаті Сєїд Абульгасем (1812, с. Уштібін, Південний Азербайджан, — 1873, там же), азербайджанський поет. Писав на азербайджанській і персидській мовах. Випробував вплив класичної східної поезії і народнопоетичної творчості. Його твори, здійснені формою, зіграли певну роль в розвитку поезії, що спирається на традиції вірша ашуга. У ліриці оспівував земну любов і радощі життя: часом звучать у нього антиклерикальні ноти. Філософські вірші Н. пройняті ідеями пантеїзму.
Соч.: Есерлері, Баки, 1968; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Антологія азербайджанської поезії, т. 2, М., 1960.
Літ.: Аріф М., Історія азербайджанської літератури, Баку, 1971; Гасимзаде Ф., XIX еср Азербаjчан едебіjjaти таріхи, Баки, 1966.
