Міхайлов Микола Олександрович [р. 27.9(10.10) .1906, Москва], радянський державний і партійний діяч. Член КПРС з 1930. Народився в сім'ї кустаря. З 1924 робочий на московському заводі «Серп і молот». З 1931 на журналістській роботі в редакціях заводських газет, в Пролетарському РК ВКП(б) Москви, в газеті «Правда». У 1937—38 відповідальний редактор газети «Комсомольська правда». У 1938—52 1-й секретар ЦК ВЛКСМ. У 1952—54 секретар ЦК КПРС, потім 1-й секретар МК КПРС. У 1954—55 надзвичайний і повноважний посол СРСР в ПНР(Польська Народна Республіка), в 1960—65 в Республіці Індонезія. У 1955—60 міністр культури СРСР. У 1965—70 голова Комітету з друку при Раді Міністрів СРСР. З 1970 персональний пенсіонер. Автор робіт по питаннях комуністичного виховання молоді і соціалістичної культури. Делегат 18—21, 23-го з'їздів партії; у 1939—66 член ЦК, в 1952—53 член Президії ЦК КПРС. Депутат Верховного Ради СРСР 2—5, 7-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-ої міри і медалями.
