Міранда (Miranda) Франсисько (28.3.1750, Каракас, — 14.7.1816, Кадіс), венесуельський патріот, один з керівників боротьби за незалежність іспанських колоній в Америці. Вихідець з багатої креольської сім'ї. Будучи офіцером іспанської армії, підтримував зв'язки з патріотично налагодженими креольськими кругами Куби і Венесуели. У 1783, переслідуваний іспанськими властями, біг до Північної Америки, де вів переговори з політичними діячами США про набір і озброєнні волонтерів в допомогу креольським патріотам в іспанських колоніях. Добиваючись в боротьбі з Іспанією підтримки європейських держав, М. відправився до Європи. У 1786—87 знаходився в Росії, в 1790 в Англії, в 1792 у Франції (де зближувався з жирондистами і вступив у французьку армію). У 1798 в Лондоні відновив переговори з англійським урядом; не отримавши від нього допомоги, М. поїхав в США. У 1806 організував експедицію і двічі висаджувався біля берегів Венесуели з метою її звільнення. Потерпівши поразку, М. продовжував збирати сили для нового виступу. Повернувшись до Венесуели (1810), М. очолив боротьбу за незалежність. На початку 1812 венесуельський конгрес призначив М. генералісимусом Венесуельської республіки, надавши йому диктаторські повноваження. У липні республіканська армія була вимушена капітулювати. Згідно з угодою, укладеним М. з іспанським командуванням 26 липня 1812, учасникам боротьби за незалежність дозволялося виїхати за кордон. Перед самим від'їздом іспанські власті схопили М. і вислали до Іспанії, де він помер у в'язниці.
Літ.: Мірошевський Ст М., Визвольні рухи в американських колоніях Іспанії..., М. — Л., 1946; Лаврецкий І. Р., Міранда, М., 1965; Briceño Perozo М., Mirandonianas, Carácas, [1968].
