Міноносець, клас бойових кораблів, призначених для знищення кораблів противника торпедами. Існував в 2-ій половині 19 — початку 20 вв.(століття) М. вперше з'явилися в 1863 під час Громадянської війни в США. У Росії споруда М. відноситься до 1877; спочатку будувалися міноноськи — малі кораблі, що призначалися для дій в берегів (водотоннажність від 20 до 76 т, швидкість ходу до 15 вузлів, озброєння — 1 торпедний апарат), і М. — крупніші кораблі. Першим мореплавним М. російського флоту був «Вибух» (вступив в буд в 1877; водотоннажність 160 т, швидкість ходу 12,3 вузла, озброєння — 1 підводний торпедний апарат). На початок російсько-японської війни 1904—05 в російському флоті налічувалося 148 М., частина яких брала участь в бойових діях. Подальший розвиток М. йшов по шляху збільшення водотоннажності, швидкості ходу, торпедної і мінної зброї. З появою перед 1-ою світовою війною 1914—18 ескадрених міноносців М. втратили своє значення; будівництво їх припинилося (у 1914 в русявий.(російський) флоті було лише 45 М.).
