Мільчаков Олександр Іванович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мільчаков Олександр Іванович

Мільчаков Олександр Іванович [29.9(12.10) .1903, Вятка, нині Корів, — 17.7.1973, Москва], діяч комуністичного юнацького руху в СРСР. Член КПРС з 1919. Народився в сім'ї залізничника. У 1918 вступив в Соціалістичний союз робочої молоді. З 1919 на відповідальній комсомольській роботі в Пермі, Верхнеуральське; секретар Сиббюро ЦК РКСМ. У 1921—25 член ЦК РКСМ, секретар Південно-східного бюро ЦК, член бюро і завідувач відділом ЦК РКСМ. З 1925 секретар ЦК РКСМ, член Президії Виконкому КИМ. У 1927—28 генеральний секретар ЦК КСМ України, в 1928—29 — ЦК ВЛКСМ. У 1931 завідувач сектором партійного будівництва ЦК ВКП(б). У 1932—38 на керівній роботі в золотопромисловості. Делегат 12—17-го з'їздів партії (на 14—16-м-коді з'їздах обирався членом ЦКК(Центральна контрольна комісія)), 2—9-го з'їздів комсомолу, 5-го конгресу Комінтерну, 3—5-го конгресів КИМ. З 1956 персональний пенсіонер. Автор спогадів про комсомольський рух в СРСР. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

 

  Соч.: Перше десятиліття. Записки ветерана комсомолу, 2 видавництва, [М.], 1965; На «золотому» фронті, в кн.: Були індустріальні, 2 видавництва, М., 1973.