Мікроклін
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мікроклін

Мікроклін (від мікро... і греч.(грецький) klíno — нахиляюся; кут між плоскістю спайності на 20'' відрізняється від прямого кута), мінерал з групи польових шпатів . Відноситься до тріклінним K-na польовим шпатам; хімічний склад (До, Na) [Aisi 3 O 8 ]. Містить незначні домішки Ca, Ba Fe, Rb, Cs. Часто утворює т.з. пертіти, представлені М. з дрібними вросткамі альбіта . Зустрічається у вигляді окремих зерен, зернистих скупчень, кристалів призматичного габітуса, а також монокристальних блоків інколи до декількох м 3 в об'ємі. Твердість за мінералогічною шкалою 6—6,5; щільність 2540—2570 кг/м 3 . Колір рожевий, буро-жовтий, червонувато-білий рожево-червоний, рідше білий, голубувато-зелений (амазоніт). Блиск скляний, перламутровий. У шліфах під мікроскопом спостерігаються характерні складні двійники, що дають т.з. мікроклинові грати. М. — характерний породообразующий мінерал, що входить до складу гранітів, гранодіорітов (сиенітов), пегматітов і гнейсов. Представляє найважливішу сировину для керамічної промисловості (виробництво фарфору, фаянсу, технічної кераміки). Амазоніт застосовується як виріб каменя.

 

  Літ.: Костов І., Мінералогія, [пер. з англ.(англійський)], М., 1971.