Мюзикл
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Мюзикл

Мюзикл (англ. musical), музично-сценічний твір, переважно комедійного характеру, в якому використовуються всілякі виразні засоби естрадної і побутової музики, хореографічного, драматичного і оперного мистецтв. Формування М. як жанру пов'язано з історією розвитку сценічного мистецтва США в кінці 19 ст У 1866 була показана п'єса «Чорний злодій» Бікнела, де з'єдналися мелодрама, пісня і «шоу герлс» (цей спектакль не сходив з сцени 25 років). На початку 20 ст негритянські актори Б. Уїльямс і Д. Уокер поставили в Нью-Йорку декілька своєобразних, яскравих по сценічному рішенню музичних комедій (композитор В. М. Кук). Подібний вигляд спектаклю став найбільш популярним для американського театру і після 1-ої світової війни 1914—18 набув ще більшого поширення. Кращі М., створені пізніше, — «Плавучий театр» Керна (1929), «Про тебе я пою» Гершвіна (1931), «Джоні Джонсон» Вейля (1936), «Оклахома» Роджерса (1943), «Цілуй мене, Кет» Портера (1948), «Моя прекрасна леді» Лоу (1956), «Хелло, Доллі!» Германа (1964) — відрізняються змістовністю, тонким режисерським рішенням, яскравою зображальністю, мелодійністю і дохідливістю музики. Танець — одна із складових частин М. (спочатку переважно чечітка) в «Вестсайдськой історії» Бернстайна (балетмейстер Дж. Роббінс, 1957) знаходить особливу драматичну виразність. Цей спектакль — один з кращих американських М. Популярность і дохідливість М. часто використовується комерсантами від мистецтва, які роблять копії найбільш вдалих спектаклів і показують їх на сценічних майданчиках ін. країн. М. часто екранізують (фільми — «Олівер» Барта, Великобританія, 1970; «Смішне дівча» Стайна, США, 1969; «Дівчата з Рошфора» Леграна, Франція, 1966; «Люди похилого віку на прибиранні хмеливши» Бажанта, Маласека і Гали, Чехословакія, 1964, і ін.). У театрах СРСР поставлені М.: «Вестсайдськая історія», «Моя прекрасна леді», «Цілуй мене, Кет». У формі М. вирішені спектаклі «Мій брат грає на кларнеті» Фельцмана (1968, МТЮЗ), мультфільм «Бременські музиканти» Гладкова (1970), фільм «Шельменко-денщик» Соловьева-сивого (1971) і ін.

  Літ.: Волинцев А., Азбука жанру, «Театр», 1967 №9; Ewen D., The story of America''s musical theather, Philadelphia, 1961; Osolsobě Y., Muzikál je, když, Praha, 1967.

  А. Ст Волинцев.