Мюзет (франц. musette, від старофранц. muse — дудка), 1) рід волинки із складчастим хутром (піддувалом), двома мелодійними трубками і патрубками для перебудови інструменту. У 17—18 вв.(століття) М. був поширений у Франції. 2) Мюзету де пауту (гобой де пауту) — гобой з повітряною капсулою і 8—9 ігровими отворами (7—8 на ліцевой і одне на тильній стороні). 3) Французький старовинний народний танець. Музичний розмір 2 / 4 , 6 / 4 або 6 / 8 . Темп швидкий. Виконувався під акомпанемент однойменного інструменту. У 18 ст увійшов в придворні оперно-балетні дивертисменти . Зустрічається в творах Р. Ф. Генделя, Ст А. Моцарта, А. К. Глазунова і ін.
