Мушфіки (інакше — Мулло Мушфіки) Абдурахман (1525, Бухара, — 1588, там же), таджицький поет. Походив з бідної сім'ї. Вчився в конфесійній школі (медресе). До 1564 жив в Бухарі. Служив в Самарканді при дворі Султана Саїді (1568—1572), з 1578 — в Бухарі. Залишив диван сатиричних віршів, а також збірки газелей і касид, поеми «Квітник Ірема», «Поема про провину» і «Світ, що відображає». Народність поезії М. особливо відчувається в його сатирі; він викривав жадність багатіїв, засуджував несправедливі закони. Увійшов до таджицького фольклору як позитивний герой народних анекдотів.
Соч.: Мунтахабот. [Предісл. З. Ахрарова], [Душанбе], 1958; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. вірші і поеми. [Предісл. Я. Смелякова], М., 1973.
