Мускус (лат. muscus; першоджерело: санськр.(санскритський) мушкас — мошонка, яєчко), пахучий продукт тваринного або рослинного походження; володіє коштовними парфюмерними властивостями: ушляхетнюючою і фіксуючою дією. Тваринний М. — продукт виділення мускусних залоз самців деяких ссавців (кабарга, вівцебик, вихухоль і ін.) — зерниста або мазеподібна маса бурого кольору з характерним (залежно від походження) запахом. Запашний початок тваринного М. — макроциклічний кетон: мускон (із залоз кабарги, близько 1% в М.), цибетон (із залоз цивети), дігидроцибетон (із залоз ондатри) і ін. До складу тваринного М. входять також білки, жири, холестерин, різні солі. В тваринних М. грає роль хімічного сигналу, використовуваного для мічення території, сповіщення особин свого вигляду і т. п.; у водних ссавців (вихухоль бобер, ондатра) М. служить також мастилом, що оберігає шерсть від намокання. Запашний початок рослинного М. — макроциклічні лактони: наприклад тібетолід (міститься в корені аптечного дягеля), амбреттолід (у маслі насіння гибіськуса). Запахом М. володіють багато синтетичних речовин різної будови, вживаних в промисловості замість дорогого і дефіцитного натурального М., у тому числі деякі макроциклічні лактони і оксалактони, нітро-муськуси (мускус-кетон мускус амбровий, мускус-ксилол), деякі заміщені тетрагидронафталіни і індани (наприклад, фантолід, версалід, галаксолід).
