Муратов Степан Михайлович (1885—1957), російський радянський актор і режисер, народний артист РРФСР (1946). Член КПРС з 1944. Почав артистичну діяльність в 1907, грав в Пермі, Одесі, Іркутську і ін. містах, в 1917 працював в Пензі, виїжджав в села, де створював клуби, селянські театри. З 1930 М. — актор Саратовського театру ним. К. Маркса. Його творчості особливо була близька драматургія М. Горького. Грав Сатину, Льовшина, Павла, Єгора Буличова («На дні», «Вороги», інсценування романа «Мати», «Єгор Буличов та інші»); найбільша робота — роль Тетерева («Міщани»). Особливо удавалися М. образи мужніх, душевно багатих людей: Годун («Розлом» Лавренева), Гайдай («Загибель ескадри» Корнейчука), Нагульнов («Піднята цілина» по Шолохову), Чугай («Ходіння по муках» по А. Н. Толстому) і ін. Державна премія СРСР (1949). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
