Моськвін Андрій Миколайович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Моськвін Андрій Миколайович

Моськвін Андрій Миколайович [р. 1(14) .2.1901, Царське Село, нині р. Пушкін, — 28.2.1961, Ленінград], радянський оператор, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1935). Один з найбільших майстрів радянської операторської школи. Багато працював з режисерами Г. М. Козінцевим і Л. З. Траубергом. Спочатку їх загальні устремління зводилися до пошуків оригінальної образотворчої форми (фільми «Чортово колесо», 1926; «Шинель», 1926, спільно с Е. С. Міхайловим). Але вже в картинах «З. Ст Д.» (1927) і «Новий Вавілон» (1929) М. звертається до принципів живописного трактування матеріалу. Кращі досягнення М. втілені в кінотрилогії про Максиме («Юність Максима», 1935; «Повернення Максима», 1937; «Виборгськая сторона», 1939, спільно з Р. Н. Філатовим), композиційною виразністю кадру, що відрізняється, тонко нюансированной світловою палітрою, образною передачею атмосфери подій. У фільмах режисера С. М. Ейзенштейна «Іван Грозний» (1-я і 2-я серії, 1945, 1958, спільно з Е. До. Тисі) образотворчі принципи М. отримують подальший розвиток. У кольоровому епізоді 2-ої серії «Івана Грізний» належить початок естетичному освоєнню кольору в кіно. Як драматургічний чинник колір виступає і в ін. фільмах М. — «Над Німаном світанок» (1953), «Овід» (1955), «Дон Кихот» (1957, спільно з А. І. Дудко, І. А. Гріцюсом, Е. А. Розовським). Державна премія СРСР (1946, 1948). Нагороджений 2 орденами.

  Р. І. Маланічев.