Мосул, місто на С. Іраку, на правом бережу р. Тігр. Адміністративний центр мухафази Найнава. 343 тис. жителів (1968). Же.-д. станція. Вузол автомобільних доріг. Текстильна, харчова, шкіряно-взуттєва, металообробна промисловість. Торгівля зерном, фруктами, худобою. У районі М. — видобуток нафти (Айн-залу і ін.), цементний і асфальтовий заводи.
За деякими даними, М. був передмістям древньою Ніневії . У 641 був зайнятий арабами і увійшов до складу Арабського халіфату. Знаходячись на найважливіших торгівельних дорогах, М. став крупним торгівельним і ремісничим центром. У 10—12 вв.(століття) був столицею різних феодальних держав. У 1261 узятий і розграбований монголами. З начала16 ст до 1918 (з невеликими перервами) М. володіли турки-османи; з 60-х рр. 19 ст — центр однойменного вілайєта імперії Османа. Після 1-ої світової війни 1914—18 був окупований англійськими військами: у 1920 увійшов до складу Іраку.
В межі середньовічного міста, оточеного кам'яною стіною (12 в.; зруйновано в 1743), — Велика мечеть Нур-пекло-дина (або Джамі аль-Кабір; 1170—72, реконструювалася в 12—19 вв.(століття)) з мінаретом (12 в.; див.(дивися) ілл. ), медресе аль-Іззія (12 ст), руїни палацу Кара-сарай (13 ст), мавзолей імаму Яхья (13 ст), мавзолей Аун-пекло-дина (1247); християнські церкви: Мари Ахудеммех (сходить до 10 ст), Мари Шамун (13 ст, реконструкція в 1936) і ін. Поза міськими стенами — регулярно розплановані квартали 20 ст (архітектор Р. Ськвайр і ін.). Поблизу М. — мечеть-мавзолей Набі Юнус (10 ст, купол 14 ст).
Літ.: Mosul and its neighbouring district, 2 ed., Baghdad, 1956; Fiey J. М., Mossoul chrétienne, Beyrouth, 1959.
