Московська консерваторія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Московська консерваторія

Московська консерваторія ним. П. І. Чайковського, один із старих і найбільших вищих музичних учбових закладів, всесоюзний науково-методичний центр музичної освіти. Заснована в 1866 Російським музичним суспільством за ініціативою Н. Р. Рубінштейна. У М. до. склалися ті, що отримали світове визнання традиції музичної освіти, творчі і педагогічні школи П. І. Чайковського, С. І. Танєєва, А. С. Аренського (композиція і теорія музики), Н. Р. Рубінштейна, В. І. Сафонова (фортепіано), Ф. Лауба, І. В. Гржімалі (скрипка), В. Ф. Фітценгагена (віолончель), А. Д. Александрової-Кочетової (вокал). У М. до. вчилися С. І. Танєєв, С. Ст Рахманінов, А. Н. Ськрябін, Н. До. Метнер, А. Ст Нежданова, А. І. Зілоті, З. П. Паліашвілі, Р. М. Гліер, Н. С. Голованов, Н. А. Обухова, Ст Ст Барсова, С. Я. Лемешев, Ст Я. Шебалін, А. І. Хачатурян, Т. Н. Хренников, Д. Би. Кабальовський, Л. Н. Оборін, Я. Ст Флієр, С. Т. Ріхтер, Л. Би. Коган, М. Л. Ростроповіч і ін. Більшість з них стали педагогами консерваторії.

  Становлення і розвиток радянської музично-педагогічної школи також пов'язане з іменами таких відомих педагогів, композиторів і музикантів, як Н. Я. Мяськовський, С. С. Прокофьев, Ю. А. Шапорін, А. Н. Александров, Д. Д. Шостаковіч (композиція), До. Н. Ігумнов, А. Б. Гольденвейзер, Р. Р. Нейгауз, С. Е. Фейнберг, Ст Ст Софроніцкий, Е. Г. Гилельс (фортепіано), Л. М. Цейтлін, А. І. Ямпольський, До. Р. Мострас, М. Би. Полякин, Д. Ф. Ойстрах (скрипка), А. А. Брандуков, С. М. Козолупов, С. Н. Кнушевіцкий (віолончель), С. В. Розанов (кларнет), М. І. Табаков (труба), В. Н. Цибін (флейта), В. М. Блажевіч (тромбон), Н. Р. Райський, До. Н. Дорліак, Н. І. Сперанський, М. О. Рейзен (вокал), М. Ст Іванов-Борецкий, І. Ст Способін, Ст Е. Ферман, С. С. Сребков, Р. І. Грубер, С. С. Богатирев, Т. Н. Ліванова, Ю. В. Келдиш (теорія і історія музики), П. Р. Чесноков, Н. М. Данілін, А. Ст Гаук, А. В. Свешников — ректор М. до. з 1948 (хорове і симфонічне диригування).

  У складі М. до. (1973): факультети — теоретіко-композіторський (музикознавське і композиторське відділення), вокальний (диригентсько-хорове і вокальне відділення), фортепіанний, оркестровий (струнне і духове відділення, оперно-симфонічне диригування), підвищення кваліфікації викладачів музичних вузів; аспірантура, асистентура-стажування, 26 кафедр, оперна студія (заснована в 1934), музичне училище з школою-семирічкою, центральна музична школа-десятирічка, кабінет по вивченню народної музики (заснований в 1937 під керівництвом До. Ст Квітки, близько 20 тис. записів народних пісень), фонотека (13 тис. грамплатівок і близько 6 тис. км. магнітофонних записів), бібліотека (близько 700 тис. одиниць зберігання). У 30—50-і рр. в М. до. працювали національні музичні студії (узбецька, туркменська, таджицька, киргизька, казахська, татарська, башкирська, бурят-монгол і ін.), в яких вчилися відомі радянські композитори М. А. Ашрафі, А. А. Бабаджанян, Н. Р. Жиганів, До. Караєв, Ст Мухатов, С. Ф. Цинцадзе і ін.

  В 1972/73 навчальному році в М. до. виучувалося близько 1 тис. студентів, працювало близько 300 викладачів, у тому числі 50 професорів і докторів наук, понад 100 доцентів і кандидатів наук 24 народних артиста СРСР і РРФСР, 56 лауреатів Ленінською і Державних премій. М. до. надано право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації.

  За роки існування М. до. підготувала близько 7 тис. музикантів. 433 вихованці М. до. удостоєно 578 премій і звань лауреатів міжнародних і всесоюзних конкурсів. М. до. закінчили сотні музикантів з ін. країн, 23 випускник-іноземці стали лауреатами міжнародних конкурсів. У 1940 М. до. привласнено ім'я П. І. Чайковського, вона нагороджена 2 орденами Леніна (1946, 1966).

  А. Ст Свешников.