Мосашвілі Іло Онісимовіч (7.1. 1896, с. Чаргалі, нині Душетського району Грузинської РСР, — 4.8.1954, Тбілісі), грузинський радянський поет і драматург. Вчився в психоневрологічному інституті (1914) Петрограду, потім на юридичному факультеті Харківського університету. Друкувався з 1916. Рання поезія М. носила камерний характер. Успіхи соціалістичного будівництва викликали до життя схвильовану цивільну лірику М. (вірші «Місто в лісі» «У Білорусії», «Ніч після полювання», «Слава ним!» і ін.). У післявоєнні роки М. виступав і як драматург, автор п'єс: «Начальник станції» (1947) — про події Великої Вітчизняної війни 1941—45; «Потоплені камені» (1949; Державна премія СРСР, 1951) — про життя і боротьбу грузин, що живуть в Туреччині; «Дорога в прийдешнє» (1953) — про дружбу грузинського і російського народів, і ін. Писав також вірші для дітей, кіносценарії, розповіді і нариси. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
