Морський клімат, клімат, що формується в умовах переважаючого впливу на атмосферу океанічних просторів. Найрізкіше виражений над океанами, але поширюється і на райони материків, що піддаються частим діям морських повітряних мас. Тому о М. до. говорять і стосовно деяких ділянок суші (наприклад, М. до. Західної Європи, ряду океанічних островів). Дія М. до. на сушу здійснюється головним чином завдяки загальною циркуляції атмосфери . Наприклад, для клімату Західної Європи важлива не стільки близькість до Атлантичного океану, скільки особливості перенесення повітряних мас, яке в цьому районі протягом всього року направлений головним чином із З. на Ст (тобто на материк). Тому повторюваність проходження морських повітряних мас тут більше, ніж континентальних.
М. до. характеризується порівняно малою мінливістю температури повітря протягом року і доби (у помірних широтах відрізняється інтенсивною циклонною діяльністю, прохолодним літом і теплою зимою). Завдяки тому, що водні маси повільніше нагріваються і охолоджуються, чим сушачи, найтеплішим часом над океанами в Північній півкулі часто буває серпень, а найхолоднішим лютий (у Південній півкулі навпаки). Осень в районах с М. до. зазвичай тепліше за весну. Влагосодержаніє повітря і річна кількість опадів над океанами в порівнянні з районами суші, що знаходяться в тих же широтах, з континентальним кліматом дещо збільшена, максимум опадів часто доводиться на зиму. Повітря над океанами відрізняється малою запиленою і підвищеним вмістом часток морських солей. Вітри характеризуються зазвичай більшою силою і постійністю, чим над сушею. У прибережних районах влітку нерідкі брізи .
