Монтре конференція 1936
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Монтре конференція 1936

Монтре конференція 1936, конференція про режим Чорноморських проток; проходіла 22 червня — 21 липня в р. Монтре (Швейцарія) за участю СРСР, Туреччини, Великобританії, Франції, Болгарії, Румунії, Греції, Югославії, Австралії і Японії. Була скликана за пропозицією Туреччини для того, що передивляється конвенції про режим Чорноморських проток, прийнятою на Лозанській конференції 1922—23 . На М. до. розвернулася гостра дискусія, викликана спробою Великобританії обмежити під приводом «рівності» чорноморських і нечорноморських держав право проходу через протоки сов.(радянський) військових кораблів. Робота М. до. ускладнювалася змовою тур.(турецький) делегації з делегацією Великобританії. Тверда позиція Радянського Союзу запобігла зриву конференції і забезпечила ухвалення погоджених рішень. На конференції 20 червня була підписана нова конвенція про режим проток, на основі якої Туреччина отримала право ремілітаризувати зону проток. Конвенція зберігає за торгівельними судами всіх країн свободу проходу через протоки як в мирний, так і у військовий час. Правила ж проходу військових кораблів не однакові для чорноморських і нечорноморських держав. Чорноморські держави можуть проводити через протоки в мирний час свої військові кораблі будь-якого класу з попереднім повідомленням турецьких властей. Для військових кораблів нечорноморських держав введені істотні обмеження по класу (проходят лише дрібні надводні кораблі) і по тоннажу. Загальний тоннаж військових судів нечорноморських держав в Чорному морі не повинен перевищувати 30 тис. т (з можливістю підвищення цього мінімуму до 45 тис. т в разі збільшення військово-морських сил чорноморських країн) з терміном перебування не більше 21 доби. В разі участі Туреччини у війні, а також якщо Туреччина визнає, що вона знаходиться під безпосередньою загрозою війни, їй надано право вирішувати або забороняти прохід через протоки будь-яких військових судів; під час війни, в якій Туреччина не бере участь, протоки мають бути закриті для проходу військових судів будь-якої воюючої держави.

  Передбачена Лозанською конвенцією міжнародна комісія з проток була ліквідована, і її функції передані турецькому уряду.

  Вирішення М. до. були для свого часу кроком вперед на дорозі визнання прав чорноморських країн в питанні про протоках.

 

  Публ.: Збірка договорів, що діють, угод і конвенцій..., ст 9, М., 1938, док. № 333; Міжнародне право у вибраних документах, т. 1, М., 1957, с. 241—50; Зовнішня політика Радянського Союзу. 1946 рік, М., 1952, с. 167—70, 193—202; До радянсько-турецьких стосунків, «Вісті», 1953, 19 липня.

  А. І. Іойриш.