Монтвіла Вітаутас Міколасовіч [19.2(4.3) .1902, Чикаго, — 19.7.1941], литовський радянський поет. Син робітника. У 1906 разом з сім'єю повернувся із США на батьківщину. Батрачив. У 1924 за участь в антивоєнній організації молоді був посаджений у в'язницю. Закінчив Маріямпольськую вчительську семінарію (1928), вчився в Каунаському університеті (1928). Перша збірка віршів (1925) не була пропущена цензурою; у 1933 опублікував збірку «Ночі без нічлігу». Поезія М. пройнята духом боротьби з буржуазних буд. Тісний зв'язок з дійсністю, несподівана «прозаїчна» життєвість образів, напружений динамізм, свобода ритму і рими свідчили про появу в Литві оригінального поета. Після 1940 М. активно брав участь в будівництві Радянської Литви. У 1940 вийшла збірка «В широку землю». У останній віршований цикл М. — «Вінок Радянській Литві» (1941) включені відомі, згодом переведені на багато мов світу вірші «Леніну» і «Дайна про Леніне». Переклав литовською мовою твори В. В. Маяковського (вірші якого зробили значний вплив на самого М.) і М. Горького. Був розстріляний фашистами під Каунасом в VII форті.
Соч.: Raštai, t. 1—2, Vilnius. 1956; I saules taka, Vilnius, 1963; Laisva daina, Vilnius, 1964; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Світло ваш не згас, М., 1959; Вірші. [Вступ. ст. Л. Озерова], М., 1962.
Літ.: Нарис історії литовської радянської літератури, М., 1955; Балтушис Ю., Людина, поет, борець, «Комуніст» (Вільнюс), 1963 № 3; Огнев. Ст, В карти поезії, М., 1968; Atsiminimai apie V. Montvila, Vilnius, 1966; Montviliene D., Neklauskit meiles vardo, Vilnius, 1970.
