Монро доктрина, декларація принципів зовнішньої політики США, проголошена в посланні президента США Дж. Монро конгресу 2 грудня 1823. Розроблена у зв'язку із загрозою інтервенції Священного союзу до Латинської Америки в цілях відновлення панування Іспанії в її американських володіннях. Провідна роль в розробці М. д. належала державному секретареві Дж. До. Адамсу . В посланні Монро висувався принцип розділення світу на європейську і американську системи і проголошувалася ідея невтручання США у внутрішні справи європейських країн і відповідно невтручання останніх у внутрішні справи країн Американського континенту. «Американські континенти, — вказувалося в посланні, — зважаючи на вільне і незалежне положення, якого вони добилися і яке вони зберегли, не повинні розглядатися надалі як об'єкт для майбутньої колонізації будь-якою європейською державою» (звідси принцип «Америка для американців»). США підтверджували свій нейтралітет в боротьбі колишніх іспанських колоній проти метрополії. В той же час в завершальній частині М. д. містилася спроба обгрунтувати принцип, що ставив зростання могутності США в залежність від приєднання нових територій і утворення нових штатів, що свідчило про експансіоністські устремління США відносно країн Латинської Америки. Під прапором М. д. США в загарбницькій війні проти Мексики (1846—48) відторгнули понад половину мекс.(мексиканський) території. З переходом до імперіалізму експансіоністські тенденції М. д. отримали розвиток в доктрині Олні (1895) і т.з. додаванні Рузвельта (1904), в якому прямо проголошувалися претензії США на право здійснення «міжнародної поліцейської сили» в Латинській Америці. Вже в перші десятиліття 20 ст США зробили інтервенції на Кубу, до Мексики, Гаїті, Домініканської Республіки, Нікарагуа, Панами і інших країн. У обстановці загальної кризи капіталізму США прагнуть використовувати М. д. для економічної і політичної експансії і боротьби із зростаючим національно-визвольним рухом в Латинській Америці.
Публ.: Annals of Congress. 18 congress, I session, р. 12—24.
Літ.: Болховітінов Н. Н., Доктрина Монро (Походження і характер), М., 1959; Perkins D., A history of the Monroe Doctrine, Boston — Toronto, 1955.
