Моно (Monod) Габрієль (7.3.1844, Енгувіль, — 10.4.1912, Версаль), французький історик. Член Академії моральних і політичних наук (1897). Займався в Геттингенському університеті в семінаріях Р. Вайца . З 1868 викладач, а потім директор Практичної школи вищих знань, куди переніс поширений в нім.(німецький) університетах метод семінарських занять студентів. Поклав початок підготовці у Франції висококваліфікованих істочниковедов, архівістів. З 1905 М. професор Коллеж де Франс. У 1876 заснував журнал «Revue historique». Примикаючи до ліберального позитивізму, М. вважав, що предметом вивчення історії мають бути історичні процеси (а не окремі явища і особи), що дають можливість виявити історичні закономірності. Дослідження М. присвячені переважно питанням джерелознавства і історіографії. Популярність йому принесла «Бібліографія історії Франції» (1888). М. був одружений на дочці А. І. Герцена.
Соч.: Etudes critiques sur les sources de l''histoire mérovingienne. v. 1—2, P., 1872—85; Les origines de l''hktoriographie à Paris, P., 1877; Bibliographie de l''histoire de France, P., 1888; Etudes critiques sur les sources de l''histoire carolingienne, P., 1898; La vie et la pensée de Jules Michelet, v. 1—2, P., 1923.
