Молотів (псевдонім; справжнє прізвище Ськрябін) В'ячеслав Михайлович [р. 25.2(9.3) .1890, Нолінськ, нині Советськ обл. Кировськой], політичний діяч СРСР. Народився в сім'ї прикажчика. Вчився в Петербурзькому політехнічному інституті (1911—1912). У Комуністичну партію вступив в 1906. Вів партійну роботу в Казані, Вологодській губернії, Петербурзі. Піддавався репресіям з боку царських властей. Під час Лютневої революції 1917 член Російського бюро ЦК партії. В дні Жовтневого озброєного повстання в Петрограді член ВРК, потім на керівній радянській і партійній роботі. З 1919 голова Ніжегородського губісполкома, секретар Донецького губкома РКП(б). У 1920 секретар ЦК КП(б) України. У 1921—30 секретар ЦК ВКП(б). У 1930—41 голова СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР, одночасно з травня 1939 нарком закордонних справ СРСР. У 1941—57 1-й заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) (потім Ради Міністрів) СРСР, одночасно (1941—49, 1953—57) нарком (потім міністр) закордонних справ СРСР. З 1921 кандидат в члени, в 1926—52 член Політбюро ЦК ВКП(б). Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 заступник голови Державного комітету оборони. Учасник Тегеранською (1943), Кримською (1945), Потсдамом (1945) конференцій глав урядів трьох союзних держав — СРСР, США, Великобританії. У 1952—57 член Президії ЦК КПРС. Був членом ВЦИК ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР, депутатом Верховної Ради СРСР. У 1957—1960 посол СРСР в МНР(Монгольська Народна Республіка), в 1960—62 очолював Радянське представництво в Міжнародному агентстві по атомній енергії у Відні. З 1962 на пенсії.
