Мозурюнас Владас Юозовіч (1.2.1922, Каунас, — 9.6.1964, Вільнюс), литовський радянський поет. Член КПРС з 1947. Син робітника. Закінчив Вищу партійну школу (1956). Друкувався з 1939. Поетичний талант М. дозрів в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45, коли він співробітничав в льоту.(литовський) військовій газеті. У 1948—1954 редактор журналу «Швітуріс» («Маяк»), в 1958—64 журнали «Пяргале» («Перемога»). Перша збірка віршів «Жменя землі» опублікований в 1947. Потім вийшли збірки «Схід сонця» (1950), «Совість не може мовчати» (1952), «Колоси з полів» (1955), «Джерело край дороги» (1957), «Вільнюські етюди» (книги 1—2, 1958—63), «Морські строфи» (1965, посмертно) і ін. Ліричний герой М., що ще не забув про тяжкі наслідки війни, радісно вітає майбутнє. Нагороджений 3 орденами.
Соч.: Raštai, t. 1—2, Vilnius, 1971; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Боєць В'єтнаму, Вільнюс, 1952; Вірші, М., 1957.
Літ.: Марукас До., Чуйне серце поета, «Комуніст» (Вільнюс), 1967 № 1; Межелайтіс Е., Жменя землі, «Комсомольська правда», 1968, 29 травня.
