Мозжухин Іван Ілліч [1888, Москва (?), — 18.1.1939, Париж], російський кіноактор. Вчився на юридичному факультеті Московського університету. Працював в провінційних театрах, потім в московському Введенськом народному будинку. Перші ролі в кіно виконав в 1911: скрипаль Трухачевський («Крейцерова соната» по Л. Н. Толстому), адмірал Корнілов («Оборона Севастополя»); у 1912 знявся в ролі Петра («Селянська доля»), в 1914 — в ролі Бецкого («Жінки завтрашнього дня»). М. володів глибоко реалістичним талантом, яскравим темпераментом. Грав романтичних героїв в мелодрамах, знімався в побутових комедіях, салонових і декадентських драмах. Велику увагу приділяв жесту, міміці, виразу очей. Кращі ролі: гвардійський офіцер (Маврушка) («Будиночок в Коломне» по А. С. Пушкіну, 1913), Ставрогин («Микола Ставрогин», по роману Ф. М. Достоєвського «Біси», 1915), Герман («Пікова пані» по А. С. Пушкіну, 1916), князь Касатський («Батько Сергий» по Л. Н. Толстому, 1918). У 1920 емігрував, знімався головним чином у Франції — «Будинок таємниць» (1922), «Кин» (1923), «Дитя карнавалу» (1921, 1933) і ін.
Літ.: Вертінський А., Чверть століття без Батьківщини, «Москва», 1962 № 3—6.
