Могила Петро Симеоновіч [31.12.1596(10.1.1597), Молдавія, — 1(11) .1.1647, Київ], політичний церковний і культурний діяч України, митрополит київський і галицький (1632—47). Син господаря Молдавії і Валахиі. Був представником української феодальної знаті і верхів православного духівництва. Освіту здобув в Львівській братській школі. Постригшись в ченці в 1625, він вже в 1627 став архімандритом Києво-печерського монастиря. У 1632 добився в польського короля Владислава IV визнання незалежного від уніатів існування православної церкви і повернення їй ряду храмів і монастирів. У 1632 брав участь в підставі Києво-могилянській академії (названою так в його честь), найкрупнішого центру освіти на Україні в 17 ст За його ініціативою було видано багато книг, в основному богослужебних. Автор проповідей і жітійних розповідей. Брав участь у складанні антікатолічеського трактату «Камінь» («Ліфос», 1644, видавництво на польській мові). Виступаючи проти католицького для уніату засилля, сприяючи поширенню освіти, М. об'єктивно сприяв боротьбі українського народу з поневоленням іноземця.
Літ.: Голубев С. Т., Київський митрополит Петро Могила і його сподвижники, т. 1—2, До., 1883—98; Укрaïнськi пісьменникі. Бioбiблioграфiчній словник, т. 1, До., 1960.
